- дисонувати
- —————————————————————————————дисонува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дисонувати — у/є, недок. 1) Звучати дисонансом (у 1 знач.). 2) з чим, перен. Виявляти невідповідність із чим небудь, вносити дисонанс (у 2 знач.), розлад у що небудь … Український тлумачний словник
дисонуючи — Дієприсл. до дисонувати … Український тлумачний словник
дисонуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до дисонувати … Український тлумачний словник